Українські та міжнародні експерти галузі розповіли виробникам і переробникам ягідної та овочевої продукції про ключові аспекти вигідної співпраці, грантові можливості, вимоги законодавства в сфері безпечності та якості
Про це та багато інших важливих аспектів щодо виготовлення харчової продукції фермерам розповіли українські та міжнародні фахівці FAO в рамках тренінгу «Зміцнення співпраці між виробниками та переробниками ягідної та овочевої продукції за допомогою впровадження грантової програми з підтримки агрегаційних моделей», що відбувся 29 травня 2025 року у Львові за ініціативи ГС «Інноваційне фермерство та кооперація», технічної підтримки FAO в Україні та за фінансування Європейського Союзу.
До уваги слухачів були представлені виступи спікерів – експертів FAO та європейського проєкту IPRSA*, провідних українських переробників, учасників грантової програми з підтримки агрегаційних моделей FAOFAO.
Про «Програми грантової підтримки FAO та ЄС для виробників овочів та ягід» розповіла Ганна Антонюк, проєктна менеджерка, голова офісу FAO у Львові.
Вона підкреслила, що метою грантової програми є доступ до інвестиційного капіталу для малих-, мікро- і середніх с/г виробників, кооперативів, підтримка інвестицій, сприяння інклюзивності ланцюга створення вартості.
Спікерка детально розкрила структуру грантової програми, обсяги грантів, умови для долучення до них та про результати розподілу грантової підтримки у ланцюгу овочівництва, які існують на сьогоднішній день.
Зокрема, існує три інвестиційні вікна:
Експертка проаналізувала слабкі сторони грантових заявок, через які вони можуть бути відхилені, та надала рекомендації щодо їх ефективності.
Серед недоліків було відзначено:
«Крім того, ми спостерігаємо недостатній рівень професійної обізнаності серед фермерів в агрономії, технологіях вирощування та переробки, якості та безпеки продукції, GAP. Саме тому ми й організовуємо подібні тренінги, де учасники в інтерактивному форматі можуть обговорити всі важливі аспекти та дізнатися коректу інформацію від експертів з перших вуст», - підкреслила Ганна Антонюк.
Про «Міжнародний досвід роботи з дрібними постачальниками сировини» розповіла Ірина Кухтіна, технічна експертка FAO з питань розвитку ланцюжків доданої вартості у секторі ягідництва.
Спікерка розкрила суть агрегації, розповіла про її різні моделі та надала практичні поради в рамках грантової програми FAO.
«Агрегація — це процес централізованого збирання та об’єднання продукції від багатьох малих виробників з метою її доробки, стандартизації та ефективного збуту. Така централізована спільна діяльність надає масу переваг фермерам на всіх етапах їхньої діяльності: від виробництва продукції до збуту», - відзначила експертка.
Зокрема, цей метод діяльності дозволяє:
«Все це в цілому значно підвищує експортні можливості для конкретного малого та середнього підприємства», - підкреслила Ірина Кухтіна.
Спікерка детально розповіла, як агрегація може бути корисною на всіх етапах створення ланцюга вартості продукції, від передвиробничого (вибір локації, аналіз ґрунтів, води, вибір сортів, закупівлі посадкового матеріалу тощо) до власне виробничого – вирощування продукції, вибору засобів захисту, технологічних можливостей, збору врожаю, доробки, пакування, маркування і ах ж до етапу зберігання й реалізації.
«Кожен з етапів цього ланцюжка містить багато складових, які, в свою чергу, потребують витрат на технології, експертизу та їх реалізацію. Наприклад, якщо це етап вирощування, то тут ми говоримо про такі складові як підготовка ґрунту, вибір засобів захисту, добрив, моніторинг й агротехнічний супровід, витрати на закупівлю та обслуговування техніки. Якщо говоримо про продаж – то маємо на увазі не лише налагодження ринків збуту, а й різні аспекти з оформлення документації, в тому числі митної, післяпродажні гарантії тощо.»
Експертка розкрила типи моделей, в яких може реалізовуватися агрегація, серед яких:
«Кожен з учасників агрегації виконує і ній певну чітку роль: фермер – відповідає за виробництво продукції, дотримання технологій, підготовку до сертифікації. Агрегатор - за логістику, доробку, стандартизацію, контроль якості та безпечності, комунікацію з ринками. Переробник/трейдер - за реалізацію, контракти з супермаркетами/експортерами, прогнозування попиту. Також в системі є технічні консультанти, які надають агрономічний супровід; фінансові партнери, які займаються передсезонним фінансуванням, підтримкою закупівлі техніки, добрив тощо. А інвестори чи державні структури, в свою чергу, підтримують бізнес субсидіями чи грантами.
Подібні моделі – приватні агрегації чи кооперативи вже широко застосовуються і добре зарекомендували себе на міжнародній арені. Так, зокрема, серед переваг кооперативів – можливість спільно інвестувати у техніку, сертифікацію; колективне управління, яке передбачає прозорість у розподілі витрат і доходів, а це, в свою чергу – веде до зміцнення позицій на ринку».
Насамкінець експертка презентувала рекомендації щодо грантової програми FAO з підтримки агрегації та підкреслила важливість таких елементів бізнес-моделі як якість продукції та харчова безпека.
«Практичні аспекти виконання вимог законодавства щодо безпечності та якості харчових продуктів у сфері виробництва й обігу продукції рослинного походження» презентував Юрій Оглашенний, експерт з безпеки харчових продуктів та імплементації харчового законодавства FAO.
«Перш ніж говорити про вимоги законодавства, треба правильно розуміти, у чому ж полягає суть понять «безпечності» та «якості», - відзначив спікер. – Згідно з визначенням, безпечність продуктів харчування - це забезпечення того, що продукт не зашкодить споживачеві, якщо він приготовлений і спожитий відповідно до призначення. (Codex Alimentarius) . А якість продуктів харчування – це сукупність ознак одиниці стосовно її придатності виконувати визначені йпередбачувані вимоги. (ISO 8402)».
Серед особливостей базових вимого харчового законодавства для операторів, що здійснюють первинне виробництво, було підкреслено наступні:
Детальніше зупинившись на такому аспекті як реєстрація потужностей «ЗУ 771», спікер презентував покрокову модель, як її реалізувати.
Говорячи про простежуваність , експерт окреслив весь ланцюг який проходить продукт харчування від ферми до столу, та проаналізував вимоги щодо забезпечування простежуваності, а також розповів про підстави та механізми для вилучення та відкликання продукції.
«Вимоги до забезпечування простежуваності регламентуються Статтею 22** Закону «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами» від 03.11.2022 р.», - підкреслив спікер. (Детальніше – див. у примітках)
Ще одним важливим виступом стала онлайн-доповідь Грема Дейла, експерта проєкту ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) за темою «Моделювання консолідаційних центрів»
- Як змоделювати Консолідаційний центр для агрегації
- Що вам потрібно знати для створення правильної моделі?
- За якими критеріями проводити аудит виробничої зони?
- Які важливі складові простежуваності треба враховувати?
Спікер детально проаналізував ці питання і наголосив про важливість дотримання етичних вимог перед рітейлерами.
«Продукція від дрібних постачальників, яку реалізують великі рітейлери, має відповідати вимогам безпеки та якості. А, отже, і постачальники повинні дотримуватися етичних вимог перед своїми покупцями», - підсумував спікер.
Про «Бачення успішної агрегації з боку виробника та переробника» розповів Андрій Галяс, експерт проєкту IPRSA.
Він розповів про 2 рівні агрегації – первинний (мікро та дрібний виробник) та вторинний (агрегатор,/переробник), підкресливши важливість обох. «Часто первинна ланка агрегації є недооціненою або навіть вважається непотрібною. Проте без неї тисячі дрібних виробників не мали б змогу продавати вирощену продукцію», - відзначив експерт.
Запорука успішної агрегації та співпраці між виробником та переробником полягає в постачанні продукції/сировини:
Для фермера/постачальника є важливим і впливає на готовність співпрацювати з агрегатором:
Підсумовуючи, спікер назвав основні необхідні умови для успішної агрегації та переробки ягідної продукції, серед яких:
•Наявність критичної кількості виробників сировини в радіусі 50-100 км (або поступово сприяти їхньому створенню)
•Підключення е/е (100-300 кВт), води, каналізації
•Промислове приміщення складу, бажано з рампою для великих автомобілів
•Можливість розділити потоки, щоб не пересікалась сировина і готова продукція
•Камера охолодження, заморозки, зберігання продукції
•Достатня кількість оборотної тари та пакувальних матеріалів
•Виконання принципів безпечності продукції на виробництві згідно вимог HACCP та ін.
«І, звичайно, важливою умовою є наявність клієнтів, як і Україні, так і за кордоном, і налагодження контролю якості, задля чого має бути особа, відповідальна саме за цей аспект», - резюмував спікер.
Друга частина заходу була присвячена презентаціям від самих переробників-агрегаторів, учасників грантової програми з підтримки агрегаційних моделей FAO, де вони розповіли про свої виробництва та продукцію і досвід участі в проєкті, а також розкрили потенційні моделі взаємовигідної співпраці для обох сторін у побудові сталого ланцюжка постачання.
Насамкінець стороно обмінялися контактною інформацією та домовилися про майбутні налагодження подальших робочих зав’язків і співпраці.
«Ми дуже вдячні нашим партнерам, які допомогли в організації даного заходу і надають допомогу в підтримці малих і середніх фермерів з допомогою грантових програм. Ми знаємо, як складно даному сегменту бізнесу розвиватися: він завжди більш вразливий як до глобальних і внутрішніх змін (нестабільність цін на світовому і внутрішньому ринку, зміна клімату й несприятливі погодні умови тощо), ніж, наприклад, великі агрохолдинги. Особливо зараз, в умовах війни, коли великі території опинилися в окупації чи у прифронтових зонах, і фермери змушені переміщати бізнес в більш «спокійні», якщо можна так сказати, регіони. Тому подібні програми, по суті, допомагають фермерам не лише триматися на плаву, а й розвивати експорт, заявляти про себе на світовому ринку. А ми, як громадська спілка, що підтримує малих і середніх агровиробників, завжди раді долучатися: експертизою, організацією, налагодженням співпраці», - відзначила голова ГС «Інноваційне фермерство та кооперація» Марія Лакеєва.
*IPRSA - "Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства" (Institutional and Policy Reform for Smallholder Agriculture). Це проєкт ЄС, який має на меті допомогти Україні реформувати сільськогосподарську галузь та зробити її більш стійкою та конкурентоспроможною.
** Стаття 22. Вимоги до забезпечення простежуваності
1. Простежуваність харчових продуктів, тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, або речовин, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів, повинна бути забезпечена операторами ринку на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
2. Оператори ринку повинні мати можливість ідентифікувати інших операторів ринку, що постачають та яким постачаються харчові продукти, тварини, призначені для виробництва харчових продуктів, або речовини, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів.
3. Оператори ринку повинні запровадити системи та процедури, що дають змогу систематизувати інформацію про операторів, що постачають та яким постачаються харчові продукти, тварини, призначені для виробництва харчових продуктів, або речовини, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів.
Інформація, зазначена у цій частині, повинна надаватися на вимогу компетентного органу.
4. Для забезпечення простежуваності харчові продукти, що розміщуються на ринку або будуть введені в обіг, повинні бути належним чином марковані або позначені згідно з документацією чи супроводжуватися інформацією відповідно до вимог законодавства.
- Що таке агрегація в фермерстві?
- Завдяки чому вдається зменшити витрати на всіх етапах створення доданої вартості?
- Які грантові програми наразі діють для підтримки малих і середніх фермерів?
- Які міжнародні вимоги до безпечності та якості харчової продукції і як їх дотримуватися?
- Як стати учасником гранатової програми?
Про це та багато інших важливих аспектів щодо виготовлення харчової продукції фермерам розповіли українські та міжнародні фахівці FAO в рамках тренінгу «Зміцнення співпраці між виробниками та переробниками ягідної та овочевої продукції за допомогою впровадження грантової програми з підтримки агрегаційних моделей», що відбувся 29 травня 2025 року у Львові за ініціативи ГС «Інноваційне фермерство та кооперація», технічної підтримки FAO в Україні та за фінансування Європейського Союзу.
До уваги слухачів були представлені виступи спікерів – експертів FAO та європейського проєкту IPRSA*, провідних українських переробників, учасників грантової програми з підтримки агрегаційних моделей FAOFAO.
Про «Програми грантової підтримки FAO та ЄС для виробників овочів та ягід» розповіла Ганна Антонюк, проєктна менеджерка, голова офісу FAO у Львові.
Вона підкреслила, що метою грантової програми є доступ до інвестиційного капіталу для малих-, мікро- і середніх с/г виробників, кооперативів, підтримка інвестицій, сприяння інклюзивності ланцюга створення вартості.
Спікерка детально розкрила структуру грантової програми, обсяги грантів, умови для долучення до них та про результати розподілу грантової підтримки у ланцюгу овочівництва, які існують на сьогоднішній день.
Зокрема, існує три інвестиційні вікна:
- Малі гранти: фізичні особи à макс USD 10 000
- Середні гранти: юридичні особи à макс USD 25 000
- Великі гранти: агрегаториà макс USD 150 000
Експертка проаналізувала слабкі сторони грантових заявок, через які вони можуть бути відхилені, та надала рекомендації щодо їх ефективності.
Серед недоліків було відзначено:
- Невідповідність технічних характеристик обприскувачів, тракторів, навісного обладнання специфіці господарства (неспіврозмірні величини потужності техніки та площ насаджень)
- Недостатня деталізація агротехнічних процесів
- Відсутність чіткого плану насаджень, графіку плодоношення, урожайності по роках
- Не враховані строки вступу насаджень у повне плодоношення.
- Завищена або занижена урожайність, невідповідність урожайності згідно року вирощування
- Прогноз урожайності та реалізації по культурах не відповідають один одному
- Занижені витрати, завищені доходи
- Відсутність підтвердження права користування водою, приміщеннями, землею, тощо
- Відсутність або слабка стратегія збуту
«Крім того, ми спостерігаємо недостатній рівень професійної обізнаності серед фермерів в агрономії, технологіях вирощування та переробки, якості та безпеки продукції, GAP. Саме тому ми й організовуємо подібні тренінги, де учасники в інтерактивному форматі можуть обговорити всі важливі аспекти та дізнатися коректу інформацію від експертів з перших вуст», - підкреслила Ганна Антонюк.
Про «Міжнародний досвід роботи з дрібними постачальниками сировини» розповіла Ірина Кухтіна, технічна експертка FAO з питань розвитку ланцюжків доданої вартості у секторі ягідництва.
Спікерка розкрила суть агрегації, розповіла про її різні моделі та надала практичні поради в рамках грантової програми FAO.
«Агрегація — це процес централізованого збирання та об’єднання продукції від багатьох малих виробників з метою її доробки, стандартизації та ефективного збуту. Така централізована спільна діяльність надає масу переваг фермерам на всіх етапах їхньої діяльності: від виробництва продукції до збуту», - відзначила експертка.
Зокрема, цей метод діяльності дозволяє:
- знизити індивідуальні витрати на логістику та пакування;
- -підвищувати загальну якість продукції,
- спростити сертифікацію та контроль якості,
- забезпечити стабільний доступ до гуртових покупців та переробників,
- масштабувати ринки збуту.
«Все це в цілому значно підвищує експортні можливості для конкретного малого та середнього підприємства», - підкреслила Ірина Кухтіна.
Спікерка детально розповіла, як агрегація може бути корисною на всіх етапах створення ланцюга вартості продукції, від передвиробничого (вибір локації, аналіз ґрунтів, води, вибір сортів, закупівлі посадкового матеріалу тощо) до власне виробничого – вирощування продукції, вибору засобів захисту, технологічних можливостей, збору врожаю, доробки, пакування, маркування і ах ж до етапу зберігання й реалізації.
«Кожен з етапів цього ланцюжка містить багато складових, які, в свою чергу, потребують витрат на технології, експертизу та їх реалізацію. Наприклад, якщо це етап вирощування, то тут ми говоримо про такі складові як підготовка ґрунту, вибір засобів захисту, добрив, моніторинг й агротехнічний супровід, витрати на закупівлю та обслуговування техніки. Якщо говоримо про продаж – то маємо на увазі не лише налагодження ринків збуту, а й різні аспекти з оформлення документації, в тому числі митної, післяпродажні гарантії тощо.»
Експертка розкрила типи моделей, в яких може реалізовуватися агрегація, серед яких:
- Фізичні хаби — інфраструктура, де відбувається збір, доробка, зберігання.
- Кооперативні моделі — фермери є співвласниками і спільно управляють процесами.
- Приватні моделі — агрегацією займається бізнес, фермери постачають за контрактом.
- Гібридні моделі — поєднують приватну інфраструктуру і колективне управління.
- Моделі на основі франчайзингу — централізований бренд + локальні оператори.
- Інституційна агрегація — агрегацію координує донор, держава або великий покупець.
«Кожен з учасників агрегації виконує і ній певну чітку роль: фермер – відповідає за виробництво продукції, дотримання технологій, підготовку до сертифікації. Агрегатор - за логістику, доробку, стандартизацію, контроль якості та безпечності, комунікацію з ринками. Переробник/трейдер - за реалізацію, контракти з супермаркетами/експортерами, прогнозування попиту. Також в системі є технічні консультанти, які надають агрономічний супровід; фінансові партнери, які займаються передсезонним фінансуванням, підтримкою закупівлі техніки, добрив тощо. А інвестори чи державні структури, в свою чергу, підтримують бізнес субсидіями чи грантами.
Подібні моделі – приватні агрегації чи кооперативи вже широко застосовуються і добре зарекомендували себе на міжнародній арені. Так, зокрема, серед переваг кооперативів – можливість спільно інвестувати у техніку, сертифікацію; колективне управління, яке передбачає прозорість у розподілі витрат і доходів, а це, в свою чергу – веде до зміцнення позицій на ринку».
Насамкінець експертка презентувала рекомендації щодо грантової програми FAO з підтримки агрегації та підкреслила важливість таких елементів бізнес-моделі як якість продукції та харчова безпека.
«Практичні аспекти виконання вимог законодавства щодо безпечності та якості харчових продуктів у сфері виробництва й обігу продукції рослинного походження» презентував Юрій Оглашенний, експерт з безпеки харчових продуктів та імплементації харчового законодавства FAO.
«Перш ніж говорити про вимоги законодавства, треба правильно розуміти, у чому ж полягає суть понять «безпечності» та «якості», - відзначив спікер. – Згідно з визначенням, безпечність продуктів харчування - це забезпечення того, що продукт не зашкодить споживачеві, якщо він приготовлений і спожитий відповідно до призначення. (Codex Alimentarius) . А якість продуктів харчування – це сукупність ознак одиниці стосовно її придатності виконувати визначені йпередбачувані вимоги. (ISO 8402)».
Серед особливостей базових вимого харчового законодавства для операторів, що здійснюють первинне виробництво, було підкреслено наступні:
- Впровадження НАССР ( крім підприємців первинного виробництва)
- Корегувальні заходи
- Вилучення та відкликання потенційно небезпечної продукції
- Інформування споживачів про харчові продукти
- Дотримання гігієнічних вимог
- Простежуваність
- Здоров’я та благополуччя тварин
- Отримання експлуатаційного дозволу на потужність
- Реєстрація потужностей
Детальніше зупинившись на такому аспекті як реєстрація потужностей «ЗУ 771», спікер презентував покрокову модель, як її реалізувати.
Говорячи про простежуваність , експерт окреслив весь ланцюг який проходить продукт харчування від ферми до столу, та проаналізував вимоги щодо забезпечування простежуваності, а також розповів про підстави та механізми для вилучення та відкликання продукції.
«Вимоги до забезпечування простежуваності регламентуються Статтею 22** Закону «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами» від 03.11.2022 р.», - підкреслив спікер. (Детальніше – див. у примітках)
Ще одним важливим виступом стала онлайн-доповідь Грема Дейла, експерта проєкту ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) за темою «Моделювання консолідаційних центрів»
- Як змоделювати Консолідаційний центр для агрегації
- Що вам потрібно знати для створення правильної моделі?
- За якими критеріями проводити аудит виробничої зони?
- Які важливі складові простежуваності треба враховувати?
Спікер детально проаналізував ці питання і наголосив про важливість дотримання етичних вимог перед рітейлерами.
«Продукція від дрібних постачальників, яку реалізують великі рітейлери, має відповідати вимогам безпеки та якості. А, отже, і постачальники повинні дотримуватися етичних вимог перед своїми покупцями», - підсумував спікер.
Про «Бачення успішної агрегації з боку виробника та переробника» розповів Андрій Галяс, експерт проєкту IPRSA.
Він розповів про 2 рівні агрегації – первинний (мікро та дрібний виробник) та вторинний (агрегатор,/переробник), підкресливши важливість обох. «Часто первинна ланка агрегації є недооціненою або навіть вважається непотрібною. Проте без неї тисячі дрібних виробників не мали б змогу продавати вирощену продукцію», - відзначив експерт.
Запорука успішної агрегації та співпраці між виробником та переробником полягає в постачанні продукції/сировини:
- в необхідній узгодженій кількості, не замало і не забагато
- в домовленій якості, яка може бути різною, проте узгодженою та посортованою
- у відповідний проміжок часу
- за узгодженою ціною, яка не міняється після підтвердження
- можливість офіційного розрахунку та наявність підтверджуючих документів в постачальника
Для фермера/постачальника є важливим і впливає на готовність співпрацювати з агрегатором:
- Вчасна прийомка і розвантаження товару (організація процесу в агрегатора)
- Справедлива оцінка якості сировини
- Вчасний розрахунок за товар, період часу та сума
- Наявність обмінної тари та її чистота
Підсумовуючи, спікер назвав основні необхідні умови для успішної агрегації та переробки ягідної продукції, серед яких:
•Наявність критичної кількості виробників сировини в радіусі 50-100 км (або поступово сприяти їхньому створенню)
•Підключення е/е (100-300 кВт), води, каналізації
•Промислове приміщення складу, бажано з рампою для великих автомобілів
•Можливість розділити потоки, щоб не пересікалась сировина і готова продукція
•Камера охолодження, заморозки, зберігання продукції
•Достатня кількість оборотної тари та пакувальних матеріалів
•Виконання принципів безпечності продукції на виробництві згідно вимог HACCP та ін.
«І, звичайно, важливою умовою є наявність клієнтів, як і Україні, так і за кордоном, і налагодження контролю якості, задля чого має бути особа, відповідальна саме за цей аспект», - резюмував спікер.
Друга частина заходу була присвячена презентаціям від самих переробників-агрегаторів, учасників грантової програми з підтримки агрегаційних моделей FAO, де вони розповіли про свої виробництва та продукцію і досвід участі в проєкті, а також розкрили потенційні моделі взаємовигідної співпраці для обох сторін у побудові сталого ланцюжка постачання.
Насамкінець стороно обмінялися контактною інформацією та домовилися про майбутні налагодження подальших робочих зав’язків і співпраці.
«Ми дуже вдячні нашим партнерам, які допомогли в організації даного заходу і надають допомогу в підтримці малих і середніх фермерів з допомогою грантових програм. Ми знаємо, як складно даному сегменту бізнесу розвиватися: він завжди більш вразливий як до глобальних і внутрішніх змін (нестабільність цін на світовому і внутрішньому ринку, зміна клімату й несприятливі погодні умови тощо), ніж, наприклад, великі агрохолдинги. Особливо зараз, в умовах війни, коли великі території опинилися в окупації чи у прифронтових зонах, і фермери змушені переміщати бізнес в більш «спокійні», якщо можна так сказати, регіони. Тому подібні програми, по суті, допомагають фермерам не лише триматися на плаву, а й розвивати експорт, заявляти про себе на світовому ринку. А ми, як громадська спілка, що підтримує малих і середніх агровиробників, завжди раді долучатися: експертизою, організацією, налагодженням співпраці», - відзначила голова ГС «Інноваційне фермерство та кооперація» Марія Лакеєва.
*IPRSA - "Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства" (Institutional and Policy Reform for Smallholder Agriculture). Це проєкт ЄС, який має на меті допомогти Україні реформувати сільськогосподарську галузь та зробити її більш стійкою та конкурентоспроможною.
** Стаття 22. Вимоги до забезпечення простежуваності
1. Простежуваність харчових продуктів, тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, або речовин, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів, повинна бути забезпечена операторами ринку на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
2. Оператори ринку повинні мати можливість ідентифікувати інших операторів ринку, що постачають та яким постачаються харчові продукти, тварини, призначені для виробництва харчових продуктів, або речовини, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів.
3. Оператори ринку повинні запровадити системи та процедури, що дають змогу систематизувати інформацію про операторів, що постачають та яким постачаються харчові продукти, тварини, призначені для виробництва харчових продуктів, або речовини, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів.
Інформація, зазначена у цій частині, повинна надаватися на вимогу компетентного органу.
4. Для забезпечення простежуваності харчові продукти, що розміщуються на ринку або будуть введені в обіг, повинні бути належним чином марковані або позначені згідно з документацією чи супроводжуватися інформацією відповідно до вимог законодавства.